в означеннях
Тлумачення, значення слова «позводити»:

ПОЗВОДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Звести вниз усіх або багатьох. Копронідос мусив брати кожного ченця під плечі й позводив їх з сходів, а потім повів по алеї (Нечуй-Левицький, III, 1956, 379).

2. Допомогти встати, піднятися; підвести всіх або багатьох. Попереду повезли батька.., а за ним його старшого сина Сандула, а за ним меншого сина Степана.. Позводили їх усіх трьох з возів і поприв'язували до стовпів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278).

3. Спорудити, збудувати все або багато чого-небудь. Оті шпилі і куполи Багатий шляхтич не позводив, їх світові на вічний подив Вкраїнські нуждарі звели! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 33).

4. Привести, зібрати з різних місць в одне всіх або багатьох. — Позводили [селяни] худобу назад в економію (Андрій Головко, II, 1957, 308).

5. Наблизити одне до одного, з'єднати одне з одним (усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь);
//  Стулити краї, сторони, кінці чого-небудь. З-за дверей висунулось двоє дітей — чорні, замурзані, в якихсь ганчірках, замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, — бо застібок не було... (Панас Мирний, II, 1954, 149).
Позводити кінці [з кінцями] — те саме, що Звести кінці [з кінцями] (див. кінець 1). Аби кінці з кінцями позводить (Номис, 1864, № 5217).

6. Привабити, спокусити всіх або багатьох. Лощо скаламутили ви [пани] наше життя, оголили й запаскудили наші гори, позводили наших дівчат..? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 376).
Позводити з розуму (з ума, з глузду) — те саме, що Звести з розуму (з ума) (всіх або багатьох) (див. зводити). [Молодший лікар:] Затягнув він [Камо] усіх в зачароване коло і, здається, вже справді позводив з ума... (Олександр Левада, Драми.., 1967, 44); — Сама я не бачила його, — вихопилась Вутанька, — але, кажуть, красень там такий, матрос, по хуторах всіх дівчат з ума позводив (Олесь Гончар, II, 1959, 143).

7. Підраховуючи, зробити підсумок, обчислити все або багато чого-небудь. Герман Гольдкремер.. добув величезну рахункову книжку, щоби позводити рахунки за весь тиждень (Іван Франко, VIII, 1952, 329); Рахунків тепер не посилаю, бо ще хазяйки їх не позводили (Леся Українка, V, 1956, 262).
Позводити рахунки — те саме, що Звести рахунки (порахунки) (з усіма або багатьма) (див. зводити). Почував [Гордій], що прийде той час, коли мусить зробитися все. Він знав, що сей час прийде. Знав це ще тоді, як утопилась Орися. І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Борис Грінченко, II, 1963, 156).

8. Винищити, згубити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. — На біса Щук пускаєш, пане-брате? — Озвавсь сусід, — ось потривай! Ти гірше тільки тим нашкодиш — Усіх Лящів позводиш: їх Щуки, заїдять... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 79); — А тепер і бур'ян позводимо, щоб хто не дознався (Панас Мирний, I, 1954, 247);
//  Занапастити всіх або багатьох, змарнувати все або багато чого-небудь. Що ті чвари, а що княжі січі Позводили життя чоловіче!.. (Панас Мирний, V, 1955, 266).
Позводити з хазяйства (з хліба) — те саме, що Звести з хазяйства (з хліба) (всіх або багатьох) (див. зводити); Позводити на той світ — те саме, що Звести З світу (всіх або багатьох) (див. світ). Позводила [Пріська] на той світ аж трьох мужиків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 807.

Коментарі (0)