в означеннях
Тлумачення, значення слова «позвикати»:

ПОЗВИКАТИ, аємо, аєте, док.

1. з інфін. Звикнути робити що-небудь, поводитись яким-небудь чином і т. ін. (про всіх або багатьох). Вони [пересудливі жінки] вже, бачте, позвикали Скрізь по обідах куштувать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 37).

2. до чого і з інфін. Звикнутися з чим-небудь (про всіх або багатьох). Люди позвикали вже до такої братньої ворожнечі [Ониська з Василем], хіба вже дужче зчепляться, тоді тільки розводили (Панас Мирний, I, 1949, 218);
//  також без додатка. Освоїтися з чим-небудь, пристосуватися до чогось (про всіх або багатьох). Бурлаки і бурлачки позвикали вже до такої страви й їли, аж за вухами лящало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 100); — Та хіба ж можна на такій воді жити? — Позвикали вже ми... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29);
//  до кого і без додатка. Зжитися з ким-небудь (про всіх або багатьох). І так позвикали одно з другим [Галя з Івасиком], що як Параска.. не пускала Галі з свого двору, то коли не вона, то він цілий день пронишпорить коло тину (Панас Мирний, IV, 1955, 95); Трактористи звали її своїм жайворонком. Справді, вони позвикали до неї, як звикають до жайворонка, що всю весну дзвенить їм над головою (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 806.

Коментарі (0)