в означеннях
Тлумачення, значення слова «позика»:

ПОЗИКА, и, жін.

1. Дія за значенням позичати, позичити. Приступаючи до печі, вона просто дуріла, бо не знала, що варити. Приварку не було, вічні позики докучили всім і навіть Маланці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); — А на посів — ще де та весна. Тоді десь і позичити [ячменю] можна буде. — Воно то так: позика — не штука, та віддача — мука! — знову Остап заклопочеться (Андрій Головко, II, 1957, 364);
//  Фінансова операція надання або одержання грошей на певних умовах. Матеріально-технічна база капіталізму.. була створена в результаті промислового перевороту і капіталістичної індустріалізації, що здійснювалися за рахунок.. пограбування трудящих даної країни і колоній, за рахунок кабальних позик і контрибуцій (Наука і життя, 8, 1959, 5).
Державна позика — форма залучення коштів до державного бюджету на основі кредиту. У 1958 році [в СРСР] було припинено випуск державних позик (Комуніст України, 5, 1960, 6).

2. Те, що взяте або дане в борг. [Маруся:] Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми тобі повернемо оту позику? (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 142); Ви гадаєте, що це для того пишеться, щоб ви насіннєву позику повертали?! Нічого подібного! (Остап Вишня, I, 1956, 144).
У позику [брати, взяти, давати, дати і т. ін.] — у борг, з умовою повернення (брати, взяти, давати, дати і т. ін.). — Недобре кажуть [люди], Марино! ..Якого хліба даєш їм у позику? Ось на, подивись! (Панас Мирний, IV, 1955, 257); Певно, не тільки щоб жінку розважити, а й себе теж, сказав [Скиба]: — Нічого, стара, щоб очі не западали! — а далі поважно цілком: — Це ж до нового [врожаю], Маріє, сказати б — у позику... — і став зав'язкою мішок дбайливенько зав'язувати (Андрій Головко, I, 1957, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 813.

Коментарі (0)