ПРАБАТЬКИ́, ів, мн. Давні предки. Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Юрій Яновський, II, 1958, 186).
ПРАБАТЬКИ́, ів, мн. Давні предки. Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Юрій Яновський, II, 1958, 186).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 497.