ПРАЦЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок.
1. кому,
безос. Про наявність бажання, сили і т. ін. працювати
(перев. з обставинами способу дії). Не можу
похвалитися, щоб мені добре працювалось (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 416);
Після обіду Тарас Григорович знову взявся за пензлі.
Працювалося легко й швидко (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964,
500); Належав Перепелиця до тих людей, з якими
працюється весело і швидко (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 160);
// Докладати праці до чого-небудь. На те й ходиться
біля виногради, на те й працюється, щоб мати користь
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 190).
2. заст., рідко. Докладати сил до чого-небудь; трудитися. Біля тієї колоди лежить сама по собі Явдоха Яубиха і не зв'язана, і регочеться, дивлячись, як працюються люди замість її [неї] та над колодою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 186); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються я усієї сили (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 9).