в означеннях
Тлумачення, значення слова «прадавній»:

ПРАДА́ВНІЙ, я, є.

1. Дуже давній (у 1 знач.); стародавній. В перекладі додержано якнайближчої точності щодо тексту,.. зміст не віддавався на жертву формі (скоріш навпаки), тож коли ці прадавні пісні промовлять до душі новітньому читачеві, то се буде заслугою не перекладача, а народу-творця (Леся Українка, IV, 1951, 274); Ле була то борня мальовнича, Намальована в книгах прадавніх: Ані коней з роздутими ніздрями, Ні широких, блискучих мечів (Максим Рильський, I, 1960, 333); Всьому є міра... Пам'ятайте, що цього золотого правила дотримувалися ще хазяї прадавнього Вавілону (Знання та праця, 12, 1966, 13);
//  Давно минулий (про час). Обіч громадяться, мчаться в безвихідь Тіні прадавніх століть (Микола Бажан, Роки, 1957, 204); — В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією або через Акерман вивозили за Дунай… (Михайло Стельмах, I, 1962, 407);
//  у знач. ім. прадавнє, нього, сер. Те, що давно минуло чи стосується глибокої давнини. — Я ж колись врятував з Морозенком вас, то пожалійте людей! — ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном.. — Таки згадав прадавнє, старий шкарбун! Не втерпів!? (Михайло Стельмах, I, 1962, 421).

2. Який існує споконвіку, з давніх-давен чи дуже багато часу; відвічний, споконвічний. Я спинився. Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 58); Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни грім, Все ніби вічності лупа, Прадавня тиха таїна (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 74); Високо на Дніпрових кручах над прадавньою рікою піднімається Канів, і гордий Славутич біля його підніжжя котить і котить свої срібно-сині хвилі (Радянська Україна, 14.VII 1967, 2);
//  Відомий з глибокої давнини. І виступили повагом три діди. Три чисті білі хліби несучи З дрібками солі, звичаєм прадавнім, І подали з уклоном трьом, грузинам (Максим Рильський, III, 1961, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 510.

Коментарі (0)