в означеннях
Тлумачення, значення слова «прадід»:

ПРА́ДІД, а, чол.

1. Батько діда чи баби. [Періса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Леся Українка, III, 1952, 441); На стіні Висів триструнний інструмент.., Що прадід ще на ньому, певне, грав... (Максим Рильський, III, 1961, 163); Прадід був чапаєвцем. Дід мій був хасанівцем, Батько мій — гвардієць в авіаполку (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 9).

2. перев. мн. Люди минулих поколінь; предки. Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Тіні прадідів блукають, Тіні ходять по землі. Нам корогви розгортають, Нам дають свої шаблі (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 281); Він цілує землю вічну, кров'ю прадідів политу (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 12).
 З діда-прадіда; З діда (дідів) і (й) [з] прадіда (прадідів) — з давніх-давен; віддавна. — У мене, як вам кажу, вже з діда-прадіда той промисел ведеться (Іван Франко, II, 1950, 130); — А це ж земля наша, з діда й з прадіда! (Борис Грінченко, II, 1963, 147); «Нащо вона [машина]? Споконвіку, з дідів — з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали..», — думають одрадяни (Панас Мирний, IV, 1955, 243); Ткач він був чудовий: з прадіда ще, з діда в їх тісній долині всі кохались в ткацтві — і старі й підлітки (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 177); — Осика оповідав далі: — Добре ще було тому, хто з прадіда бережок захопив, тому хоч городина жалю не робила (Григорій Косинка, Новели. 1962, 30); За дідів-прадідів; За [дідів, за] прадідів — дуже давно. Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні, на котрих ще за дідів-прадідів прикували до панів колись вільні хутори, села (Панас Мирний, II, 1954, 259); — Воно [ґрунти] наше було за дідів, за прадідів! — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! (Леся Українка, III, 1952, 477).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 511.

Коментарі (0)