в означеннях
Тлумачення, значення слова «прагнути»:

ПРАГНУТИ, ну, неш, недок., перех.

1. чого. Дуже хотіти чого-небудь. І кожний цех, і кожний лан нових здобутків прагне (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 27); Поети! Вчіть планету доброті — Вона давно вже миру й ласки прагне (Віталій Коротич, Поезії, 1967, 20); чого, до чого і з інфін. Пристрасно бажати здійснення, утвердження чого-небудь, опанування чимось. Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз (Олександр Довженко, I, 1958, 321); [Ярослав:] Які алмази, перли чи смарагди Дорожчі нам від вірності і правди. Які я прагнув ствердити в житті! (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1946, 68); Всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу, науку про те, як жити людині (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 146); Коли людина запитує, вона хоче знати, прагне до знань (Комуніст України, 12, 1964, 42);
//  кого. Дуже хотіти завоювати чиюсь любов, здобути чиюсь прихильність. Здавалося йому, що саме такої жінки, як вона, прагло віддавна його серце (Ірина Вільде, Наші батьки.., 1910, 27); чого. Дуже потребувати чого-небудь. Він прагнув допомоги (Юрій Яновський, IV, 1959, 146);
//  до чого. Пориватися до чого-небудь. Сам Франко на протязі всієї своєї літературної діяльності очищав свою мову від діалектних слів і зворотів, прагнучи до загальнолітературної української мови (Максим Рильський, IX, 1962, 38);
//  до чого. куди. Мати сильне бажання потрапити кудись, опинитися десь. Печеніг чи Батий До синього прагнуть Дунаю (Терень Масенко, Як пахне земля, 1958, 21); — О, дотримай. Кіркеє, того, що мені обіцяла, І відпусти нас додому. І я туди прагну душею, Й товариші мої всі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 185);  * Образно. Уклін садам, що в чистому цвітінні Поривно прагнуть ген до верховин! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 32).

2. до чого, з інфін., також із сполуч. щоб. Намагатися зробити що-небудь, дбати про здійснення чогось. Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 47); І росіяни стали, прагнути до створення власних докладних карт (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 15); [Кассандра:] Ох, Андромахо, як я палко прагну, щоб не були мої слова правдиві! (Леся Українка, II, 1951, 264).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 510.

Коментарі (2)