в означеннях
Тлумачення, значення слова «практик»:

ПРА́КТИК, а, чол.

1. Той, хто набув досвіду, знань у результаті практичної діяльності. Юра був старий практик і вірно догадався, що якийсь недосвідний рибак мусив зранити сю рибу (Іван Франко, IV, 1950, 427); [Ромодан:] Скільки у вас агрономів з вищою освітою? [Соха:] Один, і два практики (Олександр Корнійчук, II, 1955, 325); Практики по запаху розрізняють породи дерев (Столярно-будівельна справа, 1957, 21).

2. чого і без додатка. Той, хто займається практичною діяльністю. Мама помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських, і теоретики, і практики, досить відомі в Європі (Леся Українка, V, 1956, 409); Вивчаючи Кузя, Лозовий іноді думав про те, що Дмитро Іванович народжений бути не практиком, а пропагандистом (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 547); У XVIII ст. український шкільний театр висував такого видатного теоретика й практика драматургії, як Феофан Прокопович (Українська класична опера, 1957, 47); Питання про розширення площі Донецького басейну давно цікавило і геологів, і практиків виробництва (Наука і життя, 10, 1963, 17).

3. Практична, ділова, тверезо мисляча людина. Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40); У першому оповіданні «Записок охотника» — «Хорь и Калинич» — Тургенєв малює два типи, два характери російських селян — мрійника Калинича і «практика» Хоря (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 513.

Коментарі (0)