в означеннях
Тлумачення, значення слова «прамати»:
Рими України: словник рим

ПРАМА́ТИ, тері, жін. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря.. І хлібородную землю (Микола Зеров, Вибр., 1966, 123);
//  також у сполуч. із сл. земля, перен. Земля, природа як основа всього живого. [Гелен:] Слово плідне і більше родить, ніж земля-прамати (Леся Українка, II, 1951, 298); Цар природи — людина ще не раз ставатиме віч-на-віч із своєю праматір'ю й почуватиме себе дитиною перед таємничою силою прародительки (Літературна Україна, 19.VI 1970, 2);
//  перен. Те, від чого що-небудь бере свій початок, що є родоначальником, основою чогось. О море! Мати краси, що вродилася з піни! Прамати кохання! згляньсь надо мною! (Леся Українка, IV, 1954, 129); З тобою мужність йшла — чеснот усіх прамати (Юрій Яновський, V, 1959, 42); «Наталка Полтавка» [І. П. Котляревського] мала й має величезний успіх. І. Карпенко-Нарий назвав її «праматір'ю вкраїнського народного театру» (Комуніст України, 9, 1969, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 516.

Коментарі (0)