в означеннях
Тлумачення, значення слова «праотець»:

ПРА́ОТЕ́ЦЬ, праотця, чол., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе.. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); [Матушка гум єн я:] Покаравши наших праотців гріхом смертельним, він [бог] не пожалів свого сина єдинородного, щоб слобонити [звільнити] мир від того гріха (Панас Мирний, V, 1955, 74);
//  тільки мн. Предки. — Моїх синів враги прогнали,.. Невірні гнізда позвивали, Де наші праотці жили! (Павло Грабовський, I, 1959, 525).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 516.

Коментарі (0)