в означеннях
Тлумачення, значення слова «прапорщик»:

ПРА́ПОРЩИК, а, чол.

1. У царській армії — молодший офіцерський чин, а також особа, що мала цей чин. Прапорщик, що пристав до нас, жене теж вперед (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 210); Служив він з п'ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (Андрій Головко, II, 1957, 472); До Герців вчащало багато знайомих, від старих відставних генералів до молоденьких прапорщиків, які тільки-тільки закінчили юнкерську школу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 418).

2. З 1972 р. — звання в Радянській Армії, проміжне між старшипським і офіцерським, а також особа (надстроковик), що має це звання.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 517.

Коментарі (0)