в означеннях
Тлумачення, значення слова «правдиво»:

ПРАВДИВО. Присл. до правдивий. Ти зрадила; і розкажеш Дитині правдиво Про панича лукавого (Тарас Шевченко, II, 1963, 219); Нудьга нам байку утворила, Непевні, фарби канув час, І ми повірили правдиво В диво… (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 210); А ми… сприйняли це, як належне, і корилися юнакові, як малі діти, чи, прав дивіше, як хворі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 499.

Коментарі (0)