в означеннях
Тлумачення, значення слова «правління»:

ПРАВЛІ́ННЯ, я, сер.

1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 43); Прокопій жив в епоху правління імператора Юстініана I (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 328);
//  рідко. Апарат, який здійснює керівництво державою. — То хай буду знати, хто там у чиї у правлінні засяде: чи наші приятелі, а чи вороги. — Друзі будуть, товаришу Хаєцький, — заспокоює Хому Воронцов. — Демократичні уряди (Олесь Гончар, III, 1959, 206);
//  Форма керівництва. Боярське правління; Князівське правління; Самодержавне правління.

2. Виборний орган, що керує якоюсь установою, організацією, підприємством і т. ін. Спираючись на договір між обома організаціями, правління профспілок поставило перед Зілінським вибір: або вийти з товариства власників, або додержуватись пунктів договору (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 119); [Вітровий:] Як повернувся з армії, вибрали мене в правління (Олександр Корнійчук, II, 1955, 221);
//  Члени виборного керівного органу. Стемніло. Зійшлися до хати Сусіди, правління, рідня (Степан Олійник, Вибр., 1959, 139);
//  Приміщення виборного керівного органу.

3. У дореволюційній Росії — назва деяких адміністративно-поліційних установ. — В метриках в вас нема ніякого ладу.. От, може, приїде до вас столоначальник з правління на ревізію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 182); На полудень добралася баба до волосного правління, добилась до самого старшини (Михайло Стельмах, I, 1962, 211).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 505.

Коментарі (0)