ПРА́ВО, а, сер.
1. тільки одн. Законодавство;
здійснювана державою форма законодавства, залежна від
соціального устрою країни. Бездушну помсту звали
правосуддям, А самоволю деспотичну — правом (Леся Українка,
I, 1951, 53); Держава і право. Ці поняття невіддільні
одне від одного. Право своїм, виникненням і
функціонуванням завдячує, державі, але й держава немислима поза
правом (Наука і життя, 12, 1972, 7).
▲ Державне право див. державний; Звичаєве
право див. звичаєвий; Кріпосне право — те саме, що
кріпацтво.
2. Система встановлених, або санкціонованих
державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки,
що виражають волю пануючого класу (в
експлуататорському суспільстві) або всього народу (в
соціалістичному суспільстві). Конституція нова дала працю і
права (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 395); Що ж невеселії сидять Всі
лицарі шотландські? Тож мають з лиски короля Права
й маєтки панські (Леся Українка, I, 1951, 358); Великими
і відповідальними є завдання радянського суду в справі
охорони прав громадян (Радянський суд охоронне права..,
1954, 15); Соціалізм уперше в історії реально забезпечив
основні соціальні права людини: право на працю, право
на відпочинок, право на матеріальне забезпечення в
старості, у випадку хвороби і втрати працездатності,
право на освіту (Комуніст України, 11, 1963, 17);
// Виборювані
народом справедливі соціальний лад і законодавство.
Сміло, браття, згине враг; За свободу та за право Нум
до бою, нум під стяг! (Павло Грабовський, I, 1959, 238); Як народ
устав за честь і право. Як народ єдиний, мов граніт,
Перед ним хай ниць паде кривавий, Золотом набитий
Уолл-стріт! (Максим Рильський, III, 1961, 81);
// Інтереси
певної особи, суспільної групи і т. ін., які спираються
на закон, релігійні забобони, давні звичаї і т. ін. Він
визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам,
і тим тільки сердив свою правовірну дружину (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 135);
// Обумовлений постановою держави,
установи і т. ін. захист інтересів і можливостей особи
щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і т. ін.
Авторське право; Виборче право; Громадянське право;
Трудове право;
// Сукупність міжнародних угод,
договорів, що регулюють взаємовідносини держав у певних
питаннях. Берегове право; Космічне право; Міжнародне
право; Морське право.
Право голосу — можливість брати участь в обговоренні
й розв'язанні певних питань. — Раз має право
голосу, значить, має право бути обраним до сільради
(Іван Микитенко, II, 1957, 371).
3. чого, на що або з інфін. Обумовлена певними
обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити
що-небудь, користуватися чим-небудь. Охоче посилаю
Вам уповноваження на право перекладати мої
оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 359); Він.. з усім гонором
дідича боровся за право будь-якого отаманування (Михайло Стельмах,
II, 1962, 357); [Орест:] Право! Я знаю тільки одно
право, право на щастя! (Леся Українка, II, 1951, 58);
// на
кого — що, над ким, — чим і без додатка. Мати у своїй
владі. Ще недавно.. пан смакував перемогу, пильно
обороняючи свої права на живий робочий, інвентар —
хлопа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); [Панса:] Якби ще я мав
право над дочкою, я знав би, як направити її на чесний
шлях! (Леся Українка, II, 1951, 457); Він міг би бути
спокійним за свої права батька, та ці права були в нього
відібрані мстивою природою (Михайло Стельмах, I, 1962, 398);
// Перевага, привілей, льгота, надані кому-,
чому-небудь. Брат і Денис, дають поради збоку Розважні й
мудрі: старших поколінь Одвічне право... (Максим Рильський,
II, 1960, 121); Багато прав надає, Статут
колгоспникові. І серед них право «брати участь у керівництві
справами, колгоспу» (Хлібороб України. 12, 1969, 32);
//
чого, для чого. Офіційний дозвіл, допуск до
виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади,
вступу до вузу і т. ін. Мій атестат не давав мені
права для вступу до інших вищих учбових закладів (Олександр Довженко,
I, 1958, 17);
// тільки мн. Свідоцтво, документ, що
дозволяє кому-небудь керувати автомашиною, моторним
човном, мотоциклом, катером і т. ін. Шоферські права.
Брати [свої] права — утверджуватися в чому-небудь,
виявлятися на повну силу. Завжди рани дістає колишнє,
Як нове бере свої права (Максим Рильський, II, 1960, 133);
Входити (увійти, вступати, вступити) в [свої] права див.
входити, вступати; Давати (дати) право чого і з інфін. —
дозволяти кому-небудь робити щось, чимось
розпоряджатися. [Маруся:] Хто дав тобі право оживляти
занедбані надії?.. (Панас Мирний, V, 1955, 99); З повним
правом — на цілком законних підставах. Павло Тичина
з повним правом свого часу сказав: «Не той тепер
Миргород, Хорол-річка не та» (Максим Рильський, III, 1950, 51);
Донбас з повним правом називають індустріальною
перлиною Радянської України (Комуніст України, 2, 1969, 29);
Мати право чого, на кого—що — мати можливість або
здатність робити що-небудь, діставати щось у власність,
користатися з чогось. Кожне мало право налаяти його,
нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 22); Пані не має права жодного на нас! (Марко Вовчок, I,
1955, 207); І я маю якесь право на батькове добро
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 357); [Монтаньяр:] Хіба
Лавуазьє не мав би права академічним лавром
заквітчатись (Леся Українка, II, 1951, 174); Моральне право —
підстава робити що-небудь або не робити чогось, яка
випливає з моральних принципів і норм поведінки,
прийнятих у певному суспільстві або в якомусь колективі.
Я рішив, що не маю більш морального права набирати
гроші за лекції, котрих я не даю (Гнат Хоткевич, I, 1960, 148);
Німці.. не мали в собі духу, морального права сміливо
зустрітися поглясами з [радянськими] бійцями
(Олесь Гончар, III, 1959, 288); На правах кого, чого —
користуючись певним становищем (службовим, родинним,
дружнім і т. ін.). [Милевський:] Простіть, Любов
Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ,
але на правах приятеля скажу: мені здається, ви надто
раптово увірвали нитку (Леся Українка, II, 1951, 74); На
рівних правах — користуючись однаковими
можливостями з ким-небудь. — А коли крила є, тоді, будь ласка:
дарую вам небо, дарую вам простір, живіть, літайте
на рівних зі мною правах! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110);
По праву — справедливо, правильно. Гейне сказав,
і по праву сказав, ще її другі слова, яких я не важуся
сказати (Леся Українка, V, 1956, 229); Наш народ по праву
ітиметься молочну поколінням країни соціалізму
(Наука і життя, 9, 1961, 40); По праву кого, чого —
користуючись можливостями, які дає вік, посада, фізичний
розвиток і т. ін. По праву командира Козаков завжди брав
собі найнебезпечніші завдання (Олесь Гончар, III, 1959, 105);
По якому праву; [За] яким правом — на яких
підставах, за чиєю вимогою, наказом. [Панна:] Ну, то
кажи, по якому праву не даєш проїзду чесним людям?
(Степан Васильченко, III, 1960, 187); Яким правом ти будеш мене
розуму вчити? (Іван Франко, III, 1950, 9); Він хоче спитати
бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли
нацисти? (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 152); Право
сильного (дужого) — поведінка, що спирається тільки
на силу, нехтуючи право й мораль. У відносинах між
імперіалістичними державами панує право сильного
і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний
потенціал (Радянська Україна, 19.IX 1962, 4); Там, у степу,
тілько й права — право дужого (Панас Мирний, IV, 1955, 109).
4. Наука, що займається юриспруденцією;
правознавство; суд. Бачинський з Мартовичем студіювали
право на університеті в Чернівцях (Василь Стефаник, II, 1953, 29);
Де гроші судять, там право в кут (Українські народні прислів'я та приказки,
1963, 137).
Право першої ночі — середньовічний звичай, згідно
з яким феодал міг узяти до себе дружину свого васала
в першу ніч після весілля. Сивина віків створювала
найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його
обезчещувало хтиве право першої ночі (Михайло Стельмах, I, 1962, 260).
▲ Магдебурзьке право див. магдебурзький; Римське
право — сукупність правових норм, вироблених у
Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу
рабовласників. То римське право, то закони наші,
яким нема на цілім світі рівних! (Леся Українка, II, 1951,
305); Цивільне право — галузь права, що, відповідно
до інтересів пануючого класу в антагоністичному
суспільстві або інтересів усього народу в соціалістичному
світі, регулює майнові відносини.