в означеннях
Тлумачення, значення слова «право»:

ПРА́ВО, а, сер.

1. тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Бездушну помсту звали правосуддям, А самоволю деспотичну — правом (Леся Українка, I, 1951, 53); Держава і право. Ці поняття невіддільні одне від одного. Право своїм, виникненням і функціонуванням завдячує, державі, але й держава немислима поза правом (Наука і життя, 12, 1972, 7).
Державне право див. державний; Звичаєве право див. звичаєвий; Кріпосне право — те саме, що кріпацтво.

2. Система встановлених, або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) або всього народу (в соціалістичному суспільстві). Конституція нова дала працю і права (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 395); Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з лиски короля Права й маєтки панські (Леся Українка, I, 1951, 358); Великими і відповідальними є завдання радянського суду в справі охорони прав громадян (Радянський суд охоронне права.., 1954, 15); Соціалізм уперше в історії реально забезпечив основні соціальні права людини: право на працю, право на відпочинок, право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби і втрати працездатності, право на освіту (Комуніст України, 11, 1963, 17);
//  Виборювані народом справедливі соціальний лад і законодавство. Сміло, браття, згине враг; За свободу та за право Нум до бою, нум під стяг! (Павло Грабовський, I, 1959, 238); Як народ устав за честь і право. Як народ єдиний, мов граніт, Перед ним хай ниць паде кривавий, Золотом набитий Уолл-стріт! (Максим Рильський, III, 1961, 81);
//  Інтереси певної особи, суспільної групи і т. ін., які спираються на закон, релігійні забобони, давні звичаї і т. ін. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам, і тим тільки сердив свою правовірну дружину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135);
//  Обумовлений постановою держави, установи і т. ін. захист інтересів і можливостей особи щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і т. ін. Авторське право; Виборче право; Громадянське право; Трудове право;
//  Сукупність міжнародних угод, договорів, що регулюють взаємовідносини держав у певних питаннях. Берегове право; Космічне право; Міжнародне право; Морське право.
 Право голосу — можливість брати участь в обговоренні й розв'язанні певних питань. — Раз має право голосу, значить, має право бути обраним до сільради (Іван Микитенко, II, 1957, 371).

3. чого, на що або з інфін. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь. Охоче посилаю Вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 359); Він.. з усім гонором дідича боровся за право будь-якого отаманування (Михайло Стельмах, II, 1962, 357); [Орест:] Право! Я знаю тільки одно право, право на щастя! (Леся Українка, II, 1951, 58);
//  на кого — що, над ким, — чим і без додатка. Мати у своїй владі. Ще недавно.. пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий робочий, інвентар — хлопа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); [Панса:] Якби ще я мав право над дочкою, я знав би, як направити її на чесний шлях! (Леся Українка, II, 1951, 457); Він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою (Михайло Стельмах, I, 1962, 398);
//  Перевага, привілей, льгота, надані кому-, чому-небудь. Брат і Денис, дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право... (Максим Рильський, II, 1960, 121); Багато прав надає, Статут колгоспникові. І серед них право «брати участь у керівництві справами, колгоспу» (Хлібороб України. 12, 1969, 32);
//  чого, для чого. Офіційний дозвіл, допуск до виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади, вступу до вузу і т. ін. Мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів (Олександр Довженко, I, 1958, 17);
//  тільки мн. Свідоцтво, документ, що дозволяє кому-небудь керувати автомашиною, моторним човном, мотоциклом, катером і т. ін. Шоферські права.
 Брати [свої] права — утверджуватися в чому-небудь, виявлятися на повну силу. Завжди рани дістає колишнє, Як нове бере свої права (Максим Рильський, II, 1960, 133); Входити (увійти, вступати, вступити) в [свої] права див. входити, вступати; Давати (дати) право чого і з інфін. — дозволяти кому-небудь робити щось, чимось розпоряджатися. [Маруся:] Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Панас Мирний, V, 1955, 99); З повним правом — на цілком законних підставах. Павло Тичина з повним правом свого часу сказав: «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (Максим Рильський, III, 1950, 51); Донбас з повним правом називають індустріальною перлиною Радянської України (Комуніст України, 2, 1969, 29); Мати право чого, на кого—що — мати можливість або здатність робити що-небудь, діставати щось у власність, користатися з чогось. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 22); Пані не має права жодного на нас! (Марко Вовчок, I, 1955, 207); І я маю якесь право на батькове добро (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357); [Монтаньяр:] Хіба Лавуазьє не мав би права академічним лавром заквітчатись (Леся Українка, II, 1951, 174); Моральне право — підстава робити що-небудь або не робити чогось, яка випливає з моральних принципів і норм поведінки, прийнятих у певному суспільстві або в якомусь колективі. Я рішив, що не маю більш морального права набирати гроші за лекції, котрих я не даю (Гнат Хоткевич, I, 1960, 148); Німці.. не мали в собі духу, морального права сміливо зустрітися поглясами з [радянськими] бійцями (Олесь Гончар, III, 1959, 288); На правах кого, чого — користуючись певним становищем (службовим, родинним, дружнім і т. ін.). [Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви надто раптово увірвали нитку (Леся Українка, II, 1951, 74); На рівних правах — користуючись однаковими можливостями з ким-небудь. — А коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір, живіть, літайте на рівних зі мною правах! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110); По праву — справедливо, правильно. Гейне сказав, і по праву сказав, ще її другі слова, яких я не важуся сказати (Леся Українка, V, 1956, 229); Наш народ по праву ітиметься молочну поколінням країни соціалізму (Наука і життя, 9, 1961, 40); По праву кого, чого — користуючись можливостями, які дає вік, посада, фізичний розвиток і т. ін. По праву командира Козаков завжди брав собі найнебезпечніші завдання (Олесь Гончар, III, 1959, 105); По якому праву; [За] яким правом — на яких підставах, за чиєю вимогою, наказом. [Панна:] Ну, то кажи, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (Степан Васильченко, III, 1960, 187); Яким правом ти будеш мене розуму вчити? (Іван Франко, III, 1950, 9); Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 152); Право сильного (дужого) — поведінка, що спирається тільки на силу, нехтуючи право й мораль. У відносинах між імперіалістичними державами панує право сильного і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний потенціал (Радянська Україна, 19.IX 1962, 4); Там, у степу, тілько й права — право дужого (Панас Мирний, IV, 1955, 109).

4. Наука, що займається юриспруденцією; правознавство; суд. Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (Василь Стефаник, II, 1953, 29); Де гроші судять, там право в кут (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 137).
 Право першої ночі — середньовічний звичай, згідно з яким феодал міг узяти до себе дружину свого васала в першу ніч після весілля. Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його обезчещувало хтиве право першої ночі (Михайло Стельмах, I, 1962, 260).
Магдебурзьке право див. магдебурзький; Римське право — сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників. То римське право, то закони наші, яким нема на цілім світі рівних! (Леся Українка, II, 1951, 305); Цивільне право — галузь права, що, відповідно до інтересів пануючого класу в антагоністичному суспільстві або інтересів усього народу в соціалістичному світі, регулює майнові відносини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 506.

Коментарі (0)