ПРАВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься,
розташований на правому березі, біля правого берега річки;
протилежне лівобережний. Скородили снаряди
й міни воду. З правобережних спалених горбів (Леонід Первомайський, II,
1958, 64);
// Який населяє правобережжя. Мільйони
правобережних чоловіків і парубків влились у довгождану
Червону Армію (Олександр Довженко, I, 1958, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 507.