ПРАВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, сер. Правий берег річки;
// Земельний простір, який прилягає до правого берега,
розташований за правим берегом річки. Рельєф України
здебільшого рівнинний. Правобережжя трохи підвищене
(Іван Цюпа. Україна.., 1960, 85); Вони [білополяки]
надіялись на золото Франції, вони спили Данцігським
воєводством і Правобережжям України (Михайло Стельмах, II, 1962,
355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 507.