в означеннях
Тлумачення, значення слова «правопис»:

ПРАВО́ПИС, у, чол. Система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мови на письмі. Книжка видана прекрасно, на дорогому папері, але дивним правописом: мішанина фонетики з ярижним правописом. Коректа доволі недбала (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); 1933 року був виданий перероблений і заново відредагований український правопис 1928 р. (Мовознавство, IV—V, 1947, 234); Культура мови визначається не тільки правильним правописом, а й вимовою (Літературна Україна, 25.III 1966, 3);
//  Дотримування правильного написання слів. А правопис! А почерки! Варто подивитись, ось поглянь! (Леся Українка, III, 1952, 691); Тоді я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків (Василь Стефаник, III, 1954, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 508.

Коментарі (0)