в означеннях
Тлумачення, значення слова «правильний»:

ПРА́ВИЛЬНИЙ, а, е.

1. Який відповідає дійсності; істинний. — Треба при кожній нагоді роз'яснювати трудящим масам нашу більшовицьку програму, нашу єдино правильну лінію в революції (Андрій Головко, II, 1957, 465); Індустріалізація країни і колективізація сільського господарства, культурна революція були єдино правильним шляхом, ідучи яким, партія і трудящі маси побудували соціалізм (Комуніст України, 4, 1970, 8);
//  Справедливий. Величезним завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної революції б правильне розв'язання в нашій країні національного питання (Комуніст України, 10, 1966, 4); — Чули правильний закон? — загорлав Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 134);
//  розм. Хороший, справедливий (про людину). — А батько таки, справді в нас — правильні. Даремно не будуть [бити]! (Андрій Головко, II, 1957, 253).

2. Який відповідає встановленим правилам, нормам. Широке і правильне застосування мінеральних добрив в поєднанні з органічними забезпечить різке підвищення врожайності всіх культур сівозміни (Комуніст України, 11, 1963, 58); Правильні сівозміни є однією з основ високої культури землеробства (Хлібороб України, 2, 1967, 6).

3. Безпомилковий. Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (Олесь Донченко, II, 1956, 44); — Він не має сумніву, що життя його стовідсотково правильне, дистильоване, бездоганне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112).

4. Який відбувається через певні проміжки часу; регулярний, ритмічний. Правильне биття серця.

5. Який задовольняє правила пропорції і симетрії. З делікатної хорошої дитини виросла висока, гнучка, з правильними рисами лиця панна (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Обличчя з високим чолом... правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (Зінаїда Тулуб, У степу.., 1964, 79). Правильний дріб — дробове число, чисельник якого менший за знаменник; Правильний трикутник (чотирикутник, многокутник і т. ін.) — трикутна (чотирикутна, мішюкутпа і т. ін.) фігура, всі сторони якої рівні між собою. Перед очима на масиві випливає правильний, мов під шнур вирізаний, темно-зелений чотирикутник високої листатої кукурудзи (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 503.

Коментарі (0)

ПРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до правило. Правильна чавунна плита.

2. Признач. для правлення (див. правлення 4). Гарячокатані прутки перед розрізанням повинні піддаватись випрямленню на правильних верстатах (Технологія різального інструмента, 1959, 76).

3. у знач. ім. правильний, ного, чол. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою правила (у 5 знач.). Низенький, щуплявий правильний з другої батареї гикав, затуляючи рота обома руками (Леонід Первомайський, Опов., 1970, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 503.

Коментарі (0)