ПРАВИ́ЛКА, и, жін., розм., рідко. Пристрій для кермування у весловому човні. На веслах сиділи Артем Гармаш та Матвійко, тринадцятирічний онук діда Нвтуха; сам дід сидів на кормі з правилкою (Андрій Головко, Л. Гармаш, 1971, 557); Марину посадили на ніс, Довгошия сів на правилку, на весла — Андрій (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 156).