в означеннях
Тлумачення, значення слова «правило»:

ПРА́ВИЛО, а, сер.

1. Положення, яким передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ. Засвоївши якесь граматичне правило, він придумував до нього цілий диктант (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 90).

2. Принцип, яким керуються у співжитті, у праці, в поведінці і т. ін. В щоденний ужиток радянського народу все більше входить правило: «Усі за одного і один за всіх» (Комуніст України, 6, 1960, 51); Є правило: не йти туди, куди автор тягне, бо завше можна прийти до несподіваних висновків (Юрій Яновський, II, 1958, 144);
//  Звичай, властивий якійсь групі, колективові людей. В редакції було таке правило, що в разі потреби кождий співробітник мис обняти репортерську службу (Іван Франко, IV, 1950, 46); Певне, ніхто краще за нього не знав усяких заробітчанських звичаїв та правил, набутих ним за довгі роки бурлакування (Олесь Гончар, I, 1969, 10);
//  Форма вияву інстинкту у тварин. Птахи не люблять, коли до них втручаються люди. Адже вони птахи. Вони люблять жити самі, за своїми правилами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 519).
 Брати (взяти) за правило — завжди дотримуватися якогось певного принципу у співжитті, у праці, в поведінці; Відступати (відступити) від правила — порушити якийсь принцип, узвичаєні норми поведінки. Та навіть Яцуба в напливі великодушності відступає від правила: — Ну, на цей раз уже... по шкалику можна (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142); За всіма правилами; розм. По всіх правилах — дотримуючись усіх подробиць у виконанні якоїсь дії, процесу. Сашко притишив машину і вів її поволі, за всіма правилами (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 232); Наша ланка На ділянку Посадила добре зерно По всіх правилах Озерного (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 13); Залізне (тверде) правило — точність і непохитність у дотриманні певних принципів, норм поведінки. Дарина дуже добре знала залізні Комаренкові правила. — все, що він говорив, завжди було перевірене до найменшої рисочки (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 11); У хороших господарів є тверде правило: про урожай наступного року треба дбати ще з осені (Радянська Україна, 7.I 1961, 2); Золоте правило — найкраща у всіх випадках форма поведінки. Сава Петрович.. в'яло відповів, що, звичайно, і в цьому треба триматися золотого правила — «краще як краще» (Андрій Головко, II, 1957, 207); Не в моїх (його т. ін.) правилах — мені (йому і т. ін.) це не властиво. [Андрій:] Доносити на вас я, звичайно, не збираюся. Це не в моїх правилах (Захар Мороз, П'єси. 1959, 202); Правила доброго тону — вишукані норми, поведінки, що служать зразком для наслідування; Правила пристойності — форми поведінки, що узгоджуються з усталеними в суспільстві нормами. [Карташов:] Так. Я вимагаю від вас того додержання правил пристойності, якого ви так домагались від моїх студентів (Олександр Довженко, I, 1958, 480).

3. чого, мн. Зібрання якихось положень, що визначають порядок ведення або дотримання чого-небудь. Мусили Яреськові хлопці в цей вечір марширувати до казарм без свого командира: всупереч всім правилам воєнного часу, пішов проводити дівчину (Олесь Гончар, II, 1959, 245); Сказано було всім бригадирам, що хто не буде дотримуватися правил агрономії і не виконуватиме сівозмін, будемо карати якнайсуворіше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119); За існуючими правилами безпеки праці максимально допустима температура у гірничих виробках не повинна перевищуваши 26° C (Вісник АН УРСР, 12, 1970, 65).
Як правило, у знач. вставн. сл. — здебільшого, у переважній більшості випадків. Дума — це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом (Максим Рильський, IX, 1962, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 502.

Коментарі (0)

ПРАВИ́ЛО, а, сер.

1. Пристрій, на якому розпрямляють що-небудь. Старик підійшов до верстата, почав клепати молотком по залізному правилу (Іван Микитенко, II, 1957, 474).

2. Пристрій, на якому щось розправляють або за допомогою якою щось розрівнюють, вигладжують. Штукатур, стоячи на дерев'яних підмостках, спочатку на стіну набивав Оранку, а потім вручну наносив розчин і розрівнював його правилом (Таємниці вапна, 1957, 81); — Німці! — прошепотів таємниче зляканим голосом сухотний швець. Він теж вибіг на вулицю з правилом І, руках (Петро Панч, I, 1956, 265).

3. Довге весло, жердина, щоб керувати човном, плотом і т. ін. Пліт раптом крутонуло і кинуло назад. Мироненко вихопив з води правило і почав гребти (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 106).

4. Частина стерна у човні. Стерновий повернув правило стерна, і човен пішов угору (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 156).

5. Пристрій у гарматі для спрямування ствола. Прави́льний схопив за правило й згарячу проорав сошником. — повернув гармату навіть на більший кут, як треба було (Андрій Головко, I, 1957, 289).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 503.

Коментарі (0)