в означеннях
Тлумачення, значення слова «правитися»:

ПРА́ВИТИСЯ 1, иться; мн. правляться; недок., рідко. Користуватися певними правилами, законами і т. ін. при управлінні. [Галя:] Цікаво знати, якими ми законами правимося (Панас Мирний, V, 1955, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 504.

Коментарі (0)

ПРА́ВИТИСЯ 2, влюся, вишся; мн. правляться; недок., розм. Те саме, що правити 1 3. Біля містка внизу, на косі.. річки, розташувалися подорожні, що теж правляться до Золотоноші (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 504.

Коментарі (0)

ПРА́ВИТИСЯ 3, иться; мн. правляться; недок. Здійснюватися (про обряди, найчастіше культові: молебні, тризну, панахиду і т. ін.). Сиріткою стоїть у ньому [в селі] церква. Зрідка правиться тут служба божа (Гнат Хоткевич, II, 1966, 351); Можна було подумати, що ця служба правиться не за тюремними гратами, а десь у старенькій церковці (Степан Васильченко, I, 1959, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 504.

Коментарі (0)

ПРА́ВИТИСЯ 4, иться; мн. правляться; недок. Пас. до правити 3 3. Спів реальним живиться, цим як бритва правиться (Павло Тичина, I, 1946, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 505.

Коментарі (0)

ПРА́ВИТИСЯ 5, влюся, вишся; мн. правляться; недок., рідко.

1. біля чого, коло чого і без додатка. Виконувати якусь клопітку й забарну роботу, поратися. А Чіпка вже правився коло шкоди. Там тин підняв та набив, нові ворота приробив (Панас Мирний, II, 1954, 249); А ми ще не лягли, все правилися (Словник Грінченка).

2. з ким. Розправлятися. — Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Панас Мирний, I, 1954, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 505.

Коментарі (0)