ПРЕБЛАГОПОЛУ́ЧНО, розм. Присл. до преблагополучний. За півверстви від города зустріли матір, котра преблагополучно їхала на кавунах (Збірник про Кропивницького, 1955, 48); Тов. Мартов «остаточно розкланюється» на з'їзді з тією можливою «комбінацією», яку він преблагополучно здійснює на другий день після з'їзду (Ленін, 8, 1970, 279).