ПРЕД'ЯВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРЕД'ЯВИТИ, явлю, явиш; мн. пред'являть; док., перех., книжн.
1. Показувати якийсь документ (звичайно на підтвердження чого-небудь). Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку, зовсім ніби й не здивувавшись, що цивільна людина пред'являє військове посвідчення (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 23); — Пред'явіть документи. — А ти хто такий? — прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 117); Вони [партизани] пред'явили підроблені документи про те, що лікарню немовби треба звільнити, щоб дати місце хворим фашистським солдатам і командирам... (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 177).
2. Заявляти претензії, ставити які-небудь вимоги
стосовно когось, чогось. Усі вимоги, які партія й народ
пред'являли й пред'являють нашим письменникам
старшим, повною мірою стосуються також і вас,
молодих письменників (Павло Тичина, III, 1957, 461); Народи світу
пред'являють суворий рахунок імперіалізму, з вини
якого лишаються нерозв'язаними корінні проблеми, які
гостро стоять перед людством і які воно могло б
розв'язати вже сьогодні (Наука і життя, 11, 1969, 2); Нові літаки
відповідають усім високим вимогам, які пред'являють
до сучасних пасажирських повітряних кораблів (Вечірній Київ, 12.VII 1957, 4); * Образно. [Норма:] Ти
сприймав життя як подарунок долі: подарунок, що ні до
чого не зобов'язує. Коли ж те саме життя пред'явило
тобі рахунок, ти, наче зловмисний неплатник, утік
до Європи (Ярослав Галан, I, 1960, 445);
// у сполуч. із сл. право.
Вимагати визнання своїх прав на що-небудь.
Коли зросла могутність Союзу РСР, радянський уряд
пред'явив права українського народу на возз'єднання
всіх його земель в єдиній державі (Радянська Україна,
17.IX 1949, 2).