в означеннях
Тлумачення, значення слова «предковічний»:

ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч.

1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Тарас Шевченко, I, 1963, 240); Світ пробудився на чари сопілки тієї, Льодовики предковічні розтанули в горах (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 260); Обабіч дороги стіною стоять предковічні дерева (Микола Олійник, Леся, 1960, 108); Ми зупиняємось, і я підходжу до «фонтана», так називають у Кандибиному предковічне джерело в балці край села; тут добра, смачна вода (Літературна Україна, 29.IX 1967, 2).
 Предковічні літа (часи) — стародавні часи. Речі величні тривали від літ предковічних (Леся Українка, IV, 1954, 277); Тіла найпростіші, суцільні.. неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будобу (Микола Зеров, Вибр., 1966, 140).

2. Який бере свій початок у далекому минулому; стародавній. — Де ж наша слава предковічна,.. Де та минувшина велична, Міста, та замки, та храми? (Павло Грабовський, I, 1959, 525); На Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 78); Вона [буржуазія] вирвала з-під ніг промисловості національний ґрунт. Предковічні національні галузі промисловості знищені і далі знищуються з кожним днем (Маніфест комуністичної партії, 1947, 17); Закинутий долею в зовсім незнайому до того часу Верховину, з її предковічними традиціями,.. Хоткевич за якихось кілька років глибоко проникнув у душу мешканців цього краю (Літературна Україна, 29.XII 1967, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 527.

Коментарі (0)