в означеннях
Тлумачення, значення слова «предовгий»:

ПРЕДО́ВГИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. довгий, розм.

1. Який має дуже велику довжину. Повісила [Галочка] на кілочок чистий рушник, довгий та предовгий (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320); Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (Павло Загребельний, Диво, 1968, 144).

2. Який дуже довго триває. Ніч [осіння] довга-предовга — і виспишся, і вилежишся, а світ не заглядає у вікно, десь дрімає за горою (Панас Мирний, III, 1954, 198); Мабуть, ще кілька довгих-предовгих хвилин стояла Надійка на порожньому пероні (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 58); Дні за днями і за літом літо, Три й чотири й п'ять предовгих літ Буйне серце, снами не сповите, Погляд твій несло, як заповіт (Андрій Малишко, Запон, джерело, 1959, 236);
//  Який займає дуже великий відрізок часу; якого не можна швидко зробити, розповісти, прочитати і т. ін. Комусь така досада, що страх, бо він бачить, що його довгий-предовгий лист до когось пропав (Леся Українка, V, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 528.

Коментарі (0)