ПРЕДСТАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРЕДСТАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. представляться; док., книжн.
1. Називати себе під час знайомства. Досі не знайомі мені тутешні молоді люди представлялися (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 335); [Горбунов:] Ну, представляюсь: генерал Дитятіп! (Павло Тичина, I, 1957, 300); Коробець — то й Коробець, ніхто не перечив, але ніхто й не став представлятись Семенові Петровичу (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 93); Джек попросив сотника до авто. Сотник представився по-військовому (Осип Маковей, Вибр., 1954, 305); Кошовий повернувся до Людмили, відкозирнув і представився: — Кошовий (Андрій Головко, I, 1957, 483).
2. тільки недок. Пас. до представляти 2—4. В силу ряду причин українська література початку XX ст. майже до 50-х років представлялася неповно — всього-навсього кількома найвидатнішими іменами (Радянське літературознавство, 9, 1965, 89).