в означеннях
Тлумачення, значення слова «предивно»:

ПРЕДИ́ВНО, також у сполуч. із сл. дивно, розм. Присл. до предивний. Душе моя! Мов конар з пнем предивно, Так ти зрослась зо мною нерозривно (Іван Франко, XIII, 1954, 241); Реєнт, у речах і висловах палкий.., Зібгався, скорчився і пальці виставляв, Що ними рухи псів предивно удавав (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 48);
//  у знач. присудк. сл. — Гетьман Хмельницький руку черні тримає міцно. Се предивно, понеже протиприродно (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 526.

Коментарі (0)