в означеннях
Тлумачення, значення слова «предивний»:

ПРЕДИ́ВНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. дивний, розм.

1. Дуже дивний (у 1 знач.). Чути предивні дива про пригоди в краях невідомих (Іван Франко, XIII, 1954, 316); Приснився Удовенкові предивний сон (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 241); Цей предивний інструмент [сопілка].. перевищував голосом всякі флейти і кларнети (Осип Маковей, Вибр., 1954, 329); Своєю замкнутістю, невимушеною повагою і жалісним добрим обличчям з русявою бородою він виглядав на добрячого батька, що тривожиться.. за своїх нещасних дітей і не може допомогти їм.. Дивний, предивний Матвій! (Мирослав Ірчан, II, 1958, 218).

2. Надзвичайно гарний; чудовий, чарівний. [Прісцілла:] Та... бачиш... там єпископ та й вся громада зважили, що слід би замазати той міф про Адоніса... [Люцій (мимоволі):] Оті коштовні фрески? Ту предивну мозаїку? (Леся Українка, II, 1951, 421); Розсипає стільки чару, стільки дива ніч на Купала предивна, ніч зрадлива! (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 33); Як багато може розповісти людині природа! Вона говорить до нас предивною мовою барв і відтінків (Радянська Україна, 22.IX 1960, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 526.

Коментарі (0)