в означеннях
Тлумачення, значення слова «прекрасно»:

ПРЕКРАСНО.

1. Присл. до прекрасний 1—4. Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Читала Ніна прекрасно (Олесь Донченко, V, 1957, 374); Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 408); Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Максим Рильський, III, 1956, 22); Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Юрій Яновський, II, 1958, 15); — Троє людей .. почували себе прекрасно (Юрій Яновський, II, 1958, 133).

2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось). Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 231); Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Олесь Донченко, VI, 1957, 40); [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Олександр Довженко, I, 1958, 429).

3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Терень Масенко, Роман.., 1970, 139).

4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь. [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов'язково! (Олександр Довженко, I, 1958, 482).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 535.

Коментарі (0)