в означеннях
Тлумачення, значення слова «прекрасний»:

ПРЕКРА́СНИЙ, а, е.

1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. Не схиляй своє личко прекрасне, Не затулюй повіками віч, Із котрих то мигоче, то гасне Промінь світла в життя мого піч (Іван Франко, XIII, 1954, 147); Росла собі пальма гінка та прекрасна, Чимало уже піднялась (Павло Грабовський, I, 1959, 313); А лицар же де? ..Блискучий, в панцері золотім, з шоломом в струсевих перах на прекрасній голові, вічно усміхнений, святочний! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 174); Той одягся, і я запримітив, як поступово розчарувалися очі Тайах, коли брудне матроське лахміття покрило прекрасні форми мужчини (Юрій Яновський, II, 1958, 54);
//  Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Козаче село, велике, аж на двох горах.., річка, хати все нові, коло кожної красний, прекрасний вишник! Славне село! (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190);
//  Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. [Душечка:] Прекрасний голос! Артистичний! (Степан Васильченко, III, 1960, 399); Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Олесь Гончар, IV, 1960, 84); На ґрунті прекрасної російської пісні виросла російська музика (Максим Рильський, III, 1956, 11).
Заради прекрасних очей; За прекрасні очі — без винагороди, задарма; Прекрасна стать; Прекрасна половина [роду людського] — жіноча частина людства; жінки. — Нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200).

2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). — Усі люди дивуються, відки в таких паскудних людей такі прекрасні діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123); Хочеться нам співати й кричати на весь світ: народжуйтесь, люди, прекрасні й завзяті, ставайте до лав битися й перемагати, битися й будувати невимовні красоти соціалізму! (Юрій Яновський, II, 1958, 244); Партія виховала в нашій країні покоління людей зовсім нових, прекрасних людей (Літ. Газ., 9.IX 1948, 1);
//  Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. Вдруге слухав я прекрасних наших співаків, що чудово доносять до глядача ідейно-художній зміст опери [«Арсенал»] (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 13); В [Харківській] області виросло багато прекрасних вожаків і організаторів колгоспних мас (Радянська Україна, 15.I 1959, 2).

3. Довершений за формою і змістом; досконалий. Книжечки Ваші [І. С. Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на своєму полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22);
//  Який вирізняється серед інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. Слуху Юра не мав.. І мати від щирого серця дивується: і в неї ж, і в батька прекрасний музикальний слух (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Він мружить очі й вдихає прекрасне дніпровське повітря (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Томас палко дякував Бутакову за представлення і прекрасну характеристику (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 325);
//  Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). Погода була прекрасна (Іван Франко, VIII, 1952, 191); Був прекрасний літній ранок (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 20); Година стояла прекрасна (Олександр Довженко, I, 1958, 79);
//  Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання, щоранку, і ванни, що беру двічі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 225); Інженер Микола Стецюк запропонував один засіб, який дасть прекрасний ефект (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 103); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін, 8, 1970, 378); Піклування про інтереси народу викликало до життя і прекрасну ініціативу — шефство передових колгоспів над економічно слабими (Радянська Україна, 26.X 1961, 1);
//  Надзвичайно вдалий, влучний. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Яка безконечна, яка невичерпана, яка прекрасна тема для розмов! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179).

4. Сповнений високого значення, глибокою змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. — Я йду без жалю — так було треба. Яка прекрасна моя дорога ... остання, коротка путь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); Радянські прапори шумлять крильми, І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, II, 1960, 158); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7);
//  Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Павло Тичина, I, 1957, 168); — Я бачу майбутнє нашої Батьківщини величним і прекрасним, сповненим можливостей (Олександр Довженко, I, 1958, 499);
//  Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. Потяг рушив, і ми, сповнені прекрасних мрій, заціпеніли, щільно притиснувшись одно до одного на двох чемоданах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Надворі до Андрія підійшла Фрося. Вона відверто сказала, що в неї прекрасний настрій і вона хотіла б іти додому разом з Андрієм (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я на кряж по камінню голім Лісом іду багряним (Олесь Гончар, IV, 1960, 25).

5. у знач. ім. прекрасне, ного, сер. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду. Різні люди, різні імена, різні епохи, а отже, безперечно, є в них і спільний якийсь критерій в оцінках великого й прекрасного! (Максим Рильський, IX, 1962, 163); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13); Добрий смак можна розвинути і виховати на високих зразках прекрасного, поганий — виправити уважним вивченням творів справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10); Однією з важливих проблем естетики, навколо якої точилася і точиться гостра ідейна боротьба, є проблема прекрасного (Ном. Укр., 5, 1960, 71).
В один прекрасний день — одного разу, якось. [Лікар:] Врешті, тепер, по-модному, ніяких роз'ясненнів [роз'яснень] родичам не полагається [належить], тільки в один прекрасний день прийде і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? (Леся Українка, II, 1951, 39); Опришки вважали його своїм, бо він дійсно потребував у всіх ватагах.. Але в один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було, він щезав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 534.

Коментарі (0)