в означеннях
Тлумачення, значення слова «премудрість»:

ПРЕМУ́ДРІСТЬ, рості, жін.

1. тільки одн., заст., уроч. Глибока, надзвичайна мудрість. Він завжди має таку якусь внутрішню пошану до книжок і до тих, хто вміє ті книжки читати. Йому це здавалося верхом людської премудрості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 35); Я пішов до Відня, вчився там у книгах премудрості, у людей високої просвіти, шукав я правди — і не знайшов (Данило Мордовець, I, 1958, 103);
//  уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Юрій Яновський, II, 1958, 30).

2. розм. Щось надзвичайно важке для сприймання, розуміння, засвоєння тощо. І так мені хочеться бути разом з Вами .. Побачити, як Ви .. обходитесь без усякої книжкової премудрості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості. Коли вона виросте.., можливо, тоді вона доскочить таких премудростей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 13); У самій казармі водному з приміщень якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов. «Е, ні, досить з мене цієї премудрості! Поїду додому, а там видно буде» (Андрій Головко, II, 1957, 450);
//  чого і без додатка, жарт. Уміння робити, здійснювати що-небудь; добро знання якоїсь справи. [Храпко:] Спершу треба братись за невеличкі діла, потім — за більші, а там ще за більші, та так — потроху та помалу — дивись — не зчустесь, коли і всю премудрість посядете (Панас Мирний, V, 1955, 171); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (Олесь Донченко, VI, 1957, 58); Ополченці без відриву від виробництва оволодівали всіма премудростями військової справи (Комуніст України, 10, 1969, 20);
//  ірон. Щось нескладне, лсхитромудре, здійснення чого не потребує значних зусиль. Раптом почув [Багрич] іржання коня. Не стямився, як відповів таким самим — дзвінким і протяжним — звуком. Цієї премудрості навчився в дитинстві, у батьківській кузні (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 537.

Коментарі (0)