в означеннях
Тлумачення, значення слова «прерогатива»:

ПРЕРОГАТИ́ВА, и, жін., книжн. Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. Ті домагання, які поставив Романчук, то бог зна, які прерогативи з них вийдуть для русинів (Леся Українка, V, 1956, 35); — Ніхто ваших прерогатив не віднімає... — А це що за слово? — Ну, прав, прав... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 245); — Я просив би утриматися від оцінки моїх думок. Це поки що не входить у ваші прерогативи (Павло Загребельний, День.., 1964, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 540.

Коментарі (0)