ПРЕСТО́Л, у, чол.
1. Трон монарха. Он цар сидить високо
на престолі, народи подолані йдуть з дарами
коштовними й додолу клонятьчола (Леся Українка, I, 1951, 252); Багато
бачили престолів, що одвіка Були споруджені рукою
чоловіка, із срібла й золота, каміннями облиті, В парчу
і оксамит.. обвиті (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 321); Пишно,
вдягнений, у великому княжому уборі, але похмурий,
сидить Ярослав на престолі (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 85);
Літописи відзначають красу і коштовність княжих
престолів (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 10);
// Трон як
символ влади монарха. Ой, скільки ж ви не моліться,
А щастя не буде, Доки у нас на престолі Цар Микола
буде (Українські народні думи.., 1955, 306); Вже батькова дільба
не до вподоби, Не любо Сельмові згадать, що батько
Оддав найменшому свій золотий престол (Агатангел Кримський, Вибр.,
1965, 190); Королева відчувала невічну стійкість
наслідуваного нею престолу (Іван Ле, Право.., 1957, 194); Після
смерті Святослава між його синами, які княжили
в різних землях древньоруської держави, спалахнула
боротьба за великокнязівський престол (Історія УРСР, I,
1953, 57).
Вступати (вступити, приходити, прийти, сідати, сісти
і т. ін.) на престол — ставати монархом. Коли вступав
на престол новий князь, віче «рядилось», тобто
домовлялось з князем, на яких умовах воно погоджуються
визнати його за князя (Історія СРСР, I, 1956, 55); Яків І заводив
усе нові й нові податки без згоди парламенту. Те саме
робив і його наступник Карл 1, який вступив на престол
в 1625 р. (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 6); Захоплювати (захотіти)
престол — силою брати владу монарха в свої руки.
Імператор Маврикій був повалений, і престол захопив
вождь повсталих Фока (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957,
353); Зректися престолу — відмовитися від влади
монарха. В ніч на 24 лютого 1848 року король Франції
Луї-Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого
онука, графа Паризького (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 209);
Падіння престолу — скасування влади монарха.
Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув
чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом
із своїм батальйоном на бік революційних повсталих
мас (Олесь Гончар, II, 1950, 168); Садити (посадити, садовити,
посадовити) на престол — надавати комусь владу
монарха. Він [князь Ногай] садив на престол і скидав ханів
(Історія СРСР, I, 1956, 80); Семен Пушкар ще з донцями
пішов садовити на московський престол якогось царевича
Димитрія (Іван Ле, Побратими. 1954, 7); Сидіти (сісти) на
престолі — бути (стати) монархом. В 30-х роках
XVIII ст., коли на царському престолі сиділа Анна
Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії
(Видатні вітчизняні географи.., 1954, 37).
2. У християнських церквах — місце, на якому
зображений бог, що сидить на троні (як символ
божественної влади). — Люди добрі, — рече їм владика, — коли він
[піп] такий вам любий, то я не бороню йому стояти
при престолові божому й до кончини його віку (Марко Вовчок,
I, 1955, 9); [Женя:] Присягався бути вірним, у церкві
присягався під царським, вінцем, перед престолом
всемогущого!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 464);
// Символ вищої
духовної влади. — Моя тобі порада: облиш надію на єзуїтське
кодло, коли хочеш вік добути свій на престолі
митрополичому (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 437); — Головний
отаман зараз з цього приводу з Ватіканом трактує.
Ми їм — кардинальський престол на Україні, а вони за
це нас обіцяють завалити зброєю (Олесь Гончар, II, 1959, 194).
3. У християнських церквах — високий чотирикутний столик, що стоїть у центрі вівтаря. Роман поставив усі три книжки на столі сторч, як стравлять євангелії на престолі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 382); І от до церкви повели І руки їм перев'язали, Навкруг престолу обвели І їх навічне обвінчали (Степан Руданський, Тв., 1959, 66); Коли ми новіли, я бачив тільки шматок вівтаря крізь царські двері, що посередині. Бачив престол, а на ньому якусь скляну хатку (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 44); У центрі олтарного приміщення знаходиться невеликих розмірів престол, складений із древньої цегли на розчині вапна з домішкою цем'янки (Археологія, IX, 1954, 12).