в означеннях
Тлумачення, значення слова «престолонаслідник»:

ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, чол., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 356); Ерцгерцог Карл Габсбург — після вбивства в Сараєві сина імператора Франца.. — став престолонаслідником і мав невдовзі перейняти скіпетр від свого старезного.. батька (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 544.

Коментарі (0)