ПРЕСВІТЕРІА́НИ, ан, мн. (одн. пресвітеріанин, а, чол.; пресвітеріанка, и, жін.), рел. Ті, що сповідують, визнають пресвітеріанство.
ПРЕСВІТЕРІА́НИ, ан, мн. (одн. пресвітеріанин, а, чол.; пресвітеріанка, и, жін.), рел. Ті, що сповідують, визнають пресвітеріанство.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 541.