ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, жін.
1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); — Я гадаю, наприклад, що товариш, Дорошук більше за вас заслуговує на премію, але він ніколи не виступав ніде з такими претензіями (Олесь Донченко, II, 1956, 89); Центральний Комітет намагався задовольнити претензії меншості щодо кооптації, надіючись таким шляхом відновити мир у партії, але й ця надія не справдилася (Ленін, 9, 1970, 368); Приводом для пред'явлення претензій Святослава на київський стіл став невдалий похід київського князя на половців (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 571).
2. Вияв незадоволення ким-, чим-небудь; образа на
кого-, що-небудь. Я не буду мати найменшої претензії
до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок
і покористуєтесь їми [ними] в такій мірі, як се Вам
потрібно буде для оброблення перекладу (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 370); Часом змиє [мати] голову старшенькому
й випере йому сорочку: малий Грицько, не вміючи ще
словами подавати свої претензії, пускався в ревний плач
(Юрій Яновський, II, 1954, 163); Ми маємо великі підстави
пред'явити претензії критикам, літературознавцям,
які мало пишуть про нашу сучасну поезію (Літературна Україна,
21.I 1966, 1).
Бути в претензії на кого, рідко до кого — дочувати або
виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; ображатися.
Пані Турковська не була в претензії на князя (Леся Українка,
III, 1952, 503); Ніякий винахідник не здатен вигадати
таких формулювань, які увічнено в цих протоколах.
Тим-то ми певні, що читач не буде на нас в претензії,
коли ми, замість недосконалого витвору власної
фантазії, подамо один з цих неповторних оригіналів (Іван Микитенко,
II, 1957, 497).
3. перев. на що. Прагнення відзначитися, виділитися
чимось серед інших, домогтися визнання за собою
певних властивостей, особливостей (часто відсутніх
насправді). В покоях у Пшепшинського було бідно, але з
великою претензією на панську обставу (Нечуй-Левицький, I, 1956,
200); Пан гетьман коронний — то була маленька
фігурка, але з великими претензіями (Гнат Хоткевич, Довбуш,
1965, 276); Повна претензії на молодість і вроду, вона
так раптово потрапила в бабусі, що їй нелегко було
отямитись (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 36);
// з інфін. Настійне
прагнення до чого-небудь. Звісна річ, що різні
товариства існують у нас ще від 1848 р. і не тільки що
існують, але кожне з них має більшу або меншу претензію
бути товариством народним (Іван Франко, XVI, 1955, 25).
З претензією, у знач. присл. — претензійно. При
фортеп'яні сиділа пані поважного віку, вбрана якось
чудно, з претензією, але без смаку (Леся Українка, III, 1952,
525); Входить Мефодій Софронович Риндя.. Одягнений
з претензією, розмовляє шанобливо (Микола Зарудний, Антеї, 1962,
209).
4. Те саме, що позов 1. До пред'явлення претензії
дорівнюється звернення багажовласни-ка до начальника
станції призначення з заявою про розшук або
відшкодування вартості багажу з прикладенням документів, що
підтверджують претензію (Цивільний кодекс УРСР, 1950,
91);
// Заява замовника, покупця про виявлений брак
у продукції; рекламація;
// юр. Заява кредитора,
замовника, покупця з протестом проти порушення умов
договору, угоди.