в означеннях
Тлумачення, значення слова «претензія»:

ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, жін.

1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); — Я гадаю, наприклад, що товариш, Дорошук більше за вас заслуговує на премію, але він ніколи не виступав ніде з такими претензіями (Олесь Донченко, II, 1956, 89); Центральний Комітет намагався задовольнити претензії меншості щодо кооптації, надіючись таким шляхом відновити мир у партії, але й ця надія не справдилася (Ленін, 9, 1970, 368); Приводом для пред'явлення претензій Святослава на київський стіл став невдалий похід київського князя на половців (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 571).

2. Вияв незадоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Я не буду мати найменшої претензії до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок і покористуєтесь їми [ними] в такій мірі, як се Вам потрібно буде для оброблення перекладу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 370); Часом змиє [мати] голову старшенькому й випере йому сорочку: малий Грицько, не вміючи ще словами подавати свої претензії, пускався в ревний плач (Юрій Яновський, II, 1954, 163); Ми маємо великі підстави пред'явити претензії критикам, літературознавцям, які мало пишуть про нашу сучасну поезію (Літературна Україна, 21.I 1966, 1).
 Бути в претензії на кого, рідко до кого — дочувати або виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; ображатися. Пані Турковська не була в претензії на князя (Леся Українка, III, 1952, 503); Ніякий винахідник не здатен вигадати таких формулювань, які увічнено в цих протоколах. Тим-то ми певні, що читач не буде на нас в претензії, коли ми, замість недосконалого витвору власної фантазії, подамо один з цих неповторних оригіналів (Іван Микитенко, II, 1957, 497).

3. перев. на що. Прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді). В покоях у Пшепшинського було бідно, але з великою претензією на панську обставу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 200); Пан гетьман коронний — то була маленька фігурка, але з великими претензіями (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 276); Повна претензії на молодість і вроду, вона так раптово потрапила в бабусі, що їй нелегко було отямитись (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 36);
//  з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь. Звісна річ, що різні товариства існують у нас ще від 1848 р. і не тільки що існують, але кожне з них має більшу або меншу претензію бути товариством народним (Іван Франко, XVI, 1955, 25).
 З претензією, у знач. присл. — претензійно. При фортеп'яні сиділа пані поважного віку, вбрана якось чудно, з претензією, але без смаку (Леся Українка, III, 1952, 525); Входить Мефодій Софронович Риндя.. Одягнений з претензією, розмовляє шанобливо (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 209).

4. Те саме, що позов 1. До пред'явлення претензії дорівнюється звернення багажовласни-ка до начальника станції призначення з заявою про розшук або відшкодування вартості багажу з прикладенням документів, що підтверджують претензію (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 91);
//  Заява замовника, покупця про виявлений брак у продукції; рекламація;
//  юр. Заява кредитора, замовника, покупця з протестом проти порушення умов договору, угоди.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 545.

Коментарі (0)