Словник української мови

ПРЕЗЕ́НТ, у, чол., заст., розм. Подарунок. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив'язав; Насилу щит підняв чудесний, Не легкий був презент небесний (Іван Котляревський, I, 1952, 212); Недавно голкотерапія дістала презент — спеціальний прилад, тобіскоп (Наука і життя, 6, 1971, 51).
 Давати (дати) в презент — передавати що-небудь у чиюсь власність як подарунок; дарувати. Від Куракіна залежало дати йому в презент володіння чи відмовити (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 320).