ПРЕЗУ́МПЦІЯ, ї, жін.
1. книжн. Припущення, що ґрунтується на ймовірності.
2. юр. Закріплене в законі припущення про
існування певного факту, реальність якого вважається
істинною і не потребує доказів.
▲ Презумпція невинності — принцип, за яким особа,
підозрювана або звинувачена у вчиненні злочину,
вважається невинною доти, поки її винність не
доведена в порядку, передбаченому законом.