в означеннях
Тлумачення, значення слова «прілий»:

ПРІ́ЛИЙ, а, е. Який зітлів або зогнив під дією вологи й тепла. Живився [Тонконоженко] самим чорним хлібом з прілого борошна та картоплею (Володимир Самійленко, II, 1958, 264); Пахне димом, прілою травою, і димлять помалу димарі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 182); В шатрі приємно пахло прілим листям і соками свіжозрубаного дерева (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 75);
//  Роз'їдений потом і брудом. Козаки.. були в драних сорочках і штанях, босі або в прілих постолах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 60).
 Прілий запах (дух) чого — запах гнилизни, сирості. В обличчя бив прілий запах зотлілого листя (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 90); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 108.

Коментарі (0)