ПРЯ, і, жін., заст., книжн.
1. Спір, змагання. Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима.. «Чого мене — Чи на прю позвали? Чи дивиться на кайдани?..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 267); Мислителів найбільших і поетів На прю відважно викликала ти [Леся Українка] (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 56).
2. Боротьба, бій, борня. Мільйони в бій, в останню
прю Хто поведе? (Леся Українка, I, 1951, 468).
Ставати (стати) на прю — вступати в боротьбу з ким-,
чим-небудь. Кров кипить... Ставай на прю! Хто
відважний? Згинь же, вороже проклятий! (Микола Вороний, Вибр.,
1959, 143); На прю ми стали проти царства тьми
(Максим Рильський, II, 1960, 183).