в означеннях
Тлумачення, значення слова «прямцем»:

ПРЯМЦЕМ, присл., розм.

1. Навпростець, напрямки. За руки взялися [Еней і Сивилла], Прямцем до пекла поплелися (Іван Котляревський, I, 1952, 126); У шапці білій та пухнастій іде з усміхненим лицем сам Дід Мороз, немов у казці, по нашій вулиці прямцем (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27).

2. Рівно, прямо, випроставшись. Не втерпів [Антосьо], щоб не порадуватись: став прямцем і почав підскакувать (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 142).
Поставило прямцем кого, безос. — хтось остовпів. Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний, IV, 1955, 366).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 370.

Коментарі (0)