в означеннях
Тлумачення, значення слова «прямо»:

ПРЯ́МО, присл.

1. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів. Дорога пролягла прямо на захід;
//  У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. Скорботна жінка в чорній хустці, зав'язаній по-старомодному, склавши руки на колінах, дивиться прямо перед собою (Олесь Гончар, III, 1959, 121);
//  Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку. Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує (Номис, 1864, № 11405); Панночка затопила у печі, сама сходила по воду, а йшла по воду, як бабуся її навчила: не прямо до криниці, а вулицями обходила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 198); Наступаючі шарахнули убік, а Тимко побіг прямо, стріляючи на ходу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 198);
//  Не згинаючись, рівно. Дядько був станом високий, .. ходить прямо і говорить гучно (Марко Вовчок, I, 1955, 138); Гей, не гнись, не журись!.. Гей, працюй! Не гуляй! Подавай! Піднімай! Стій-бо прямо, моложаво! (Павло Тичина, I, 1957, 176);
//  Вперед (у команді, наказі). Пересилюючи вітер, розкотисто, безшабашно пролунала серед ночі команда: — Прямо на море — ма-арш! (Олесь Гончар, II, 1959, 433).

2. Під кутом у 90° до чого-небудь; вертикально. Дим з коминів піднімався прямо.

3. Безпосередньо, без проміжних ланок. Дорохтей, пирхаючи і обливаючись, напився прямо з бадді (Михайло Стельмах, I, 1962, 319); — Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат, — радить Черниш Брянському (Олесь Гончар, III, 1959, 84); В процесі виробництва кожний трудівник вступає у відносини з суспільством не прямо, а через державне підприємство (Комуніст України, 12, 1965, 21);
//  Відразу, негайно. Прийшли, взяли сіромаху Та й повезли з дому Пройдисвіта, волоцюгу... Прямо до прийому (Тарас Шевченко, II, 1953, 107);
//  Якраз, точно, саме. Метке Грицькове слово влучило прямо її у серце (Панас Мирний, I, 1949, 277); Прямо проти неї, в двох кроках, хоч і на другім боці потоку, стояв легінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 50); — Ось погляньте! — і Мічурін тицьнув прямо під ніс Христофорові малюнок (Олександр Довженко, I, 1958, 414); Капітан сміливо глянув прямо в очі старому (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12).

4. Не хитруючи, не лицемірячи; відверто, щиро, чесно. — Додому не хочете? — приплющивши одно око, питає Геллерфорт. — Хочу, — прямо говорить Тамара (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 146); — От не люблю, мамо, коли ви ото почнете говорити загадками, — Не любиш? Ну, тоді слухай, скажу прямо. Не прогнівайся!.. Де твоя совість, Остапе! (Андрій Головко, II, 1957, 577); Він ніколи не казав прямо, але всі присутні легко прочитували прозорі письмена його прихованих натяків (Павло Загребельний, День.., 1964, 388);
//  Твердо, впевнено. Клим помітив, як вмить суворішими стали обличчя піонерів, очі глянули допитливо, прямо (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 227); Яке це щастя — дім побудувати! Щоб мирні люди в щасті вік жили. І щоб чужі, непрохані солдати У дім оцей ніколи не прийшли. І не прийдуть — говоримо всім прямо (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 47).
 Прямо протилежний — зовсім, цілковито протилежний.

5. Так, що при збільшенні (зменшенні) одного відбувається збільшення (зменшення) другого, у співвідносній залежності. Відносна додаткова вартість прямо пропорціональна продуктивній силі праці. Вона підвищується з підвищенням і падає хз зниженням продуктивної сили праці (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. 1, 1952, 320); Суспільна споживна вартість соціалістичних виробничих фондів, або їх реальна величина, прямо пропорційна їх суспільно необхідній ефективності (Комуніст України, 10, 1968, 69); Радянський народ, як і народи інших соціалістичних країн, на практиці переконується, що підвищення матеріального добробуту прямо пов'язане із зростанням його трудової активності (Комуніст України, 6, 1966, 5).

6. у знач. підсил. част., розм. Уживається для підкреслення значення якого-небудь слова або всього речення; просто. [Максим:] Звідкіль ви тут узялися, Прісю? Прямо собі не вірю. Може, це сниться? (Степан Васильченко, III, 1960, 160); А сам усе на в'язи [ченців] поглядаю: от наградив господь милосердний! Прямо хоч обіддя гни (Гнат Хоткевич, I, 1966, 92); Ставлять [жінки] сметану, сир, вареники й товченики і мед прямо мисками (Олександр Довженко, I, 1958, 191); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — .. до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу... (Захар Мороз, П'єси, 1959, 305);
//  Зовсім, цілком, чисто (як хто-, що-небудь, як у кого-, чого-небудь). — Я вже такий старий став, що он, бач, зав'язати [вузол] зав'язав, а розв'язати вже й руки не туди. Прямо як мій старий Бровко, що вже й не гавка, а тільки гарчить (Гнат Хоткевич, I, 1966, 100); Салоган.. киває головою на молодицю: — І покращала, і погладшала вона, Демиде, в тебе. Прямо мов писанка (Михайло Стельмах, I, 1962, 302).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 368.

Коментарі (0)

ПРЯМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову прямий у 1 знач., напр.: прямозубий і т. ін.; у 2 знач., напр.: прямоходіння і т. ін.; у 6 знач., напр.: прямодушний і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 368.

Коментарі (0)