ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ, а, е, нар.-поет. Прямий (про шлях, дорогу). Ілля Муромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбойник [розбійник] сидів (Українські народні казки, легенди.., 1957, 127).
ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ, а, е, нар.-поет. Прямий (про шлях, дорогу). Ілля Муромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбойник [розбійник] сидів (Українські народні казки, легенди.., 1957, 127).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 369.