ПРЯМОТЕ́ЧІЙ, ї, жін., спец. Однаковий напрям потоків рідини, газу (в процесі теплообміну або під час хімічних реакцій).
ПРЯМОТЕ́ЧІЙ, ї, жін., спец. Однаковий напрям потоків рідини, газу (в процесі теплообміну або під час хімічних реакцій).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 369.