в означеннях
Тлумачення, значення слова «пряний»:

ПРЯ́НИЙ, а, е.

1. У коренях, листках чи плодах якого містяться ароматичні або пекучого смаку речовини, що використовуються як прянощі (про рослини). Кріп вирощується і використовується населенням України як ароматична пряна трава (Українські страви, 1957, 98); Кофе, як виявилося, було тільки загальною назвою вечері й її першим словом. Його змінила легка закуска з гостро приправлених, пряних овочів (Юрій Смолич, I, 1958, 64).

2. Пригот. або зробл. з використанням прянощів. Морських риб, які мають специфічний запах (тріску, пікшу,.. палтуса та ін.), варять у пряному відварі (Технологія приготування їжі, 1957, 147); Оселедець пряного засолу.

3. Різкий, але приємний (про запах, смак і т. ін.). Смак коренів [любистку] пряний (Лікарські рослини.., 1958, 167); Коноплі аж сюди кидають пряний запах свій... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79); Розтираючи чоботом недокурка, я раптом відчув пряні пахощі дубової кори (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 83);
//  Просякнутий різкими, але приємними запахами. Повітря було пряне від невідомих пахощів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 370.

Коментарі (0)