в означеннях
Тлумачення, значення слова «пробачення»:

ПРОБА́ЧЕННЯ, я, сер., кому, для кого і без додатка. Прощення за що-небудь учинене; вибачення. Здається Дмитрикові, що не варт він пробачення, що ніхто не дарує йому вини його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 136); Нехай пробачення не буде для тирана! Йому пробачення — для всього людства рана (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 348);
//  за що і без додатка. Звернення до кого-небудь з проханням пробачити за щось учинене; перепрошення. Особа кинула край стола портфель, зняла окуляри і приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 278); З перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням (Михайло Стельмах, I, 1962, 16).
 Попросити пробачення див. попросити; Попрохати пробачення див. попрохати; Просити (прохати) пробачення в кого, за що і без додатка — те саме, що пробачатися 1. [Раб:] Прибув шляхетний Кай Летіцій, за пізній час він просить пробачення (Леся Українка, II, 1951, 359); Він дивився на неї добрими чистими очима і прохав у неї пробачення, що своєю присутністю спричиняє клопіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 381); Складати (скласти) пробачення див. складати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 112.

Коментарі (0)