ПРОБАСИТИ, ашу, асиш, розм. Док. до басити.
Серед ґвалту і метушні, що знялись потім, Жан
пробасив раптом: — Ну, міноносце, розводи пару (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 391); — Хто ви? — Такі ж, як ти, радянські
люди, — пробасив у відповідь лагідно чоловік (Натан Рибак,
Час, 1960, 265);
// Видати басистий звук. Пробасив
шахтний гудок.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 112.