ПРОБУ́ДЖЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. пробудити і пробудитися. Сам талановитий письменник, він художньому слову надавав величезного виховного значення у пробудженні мас (Петро Колесник, Терен.., 1959, 321); Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення, що з'являються на грані між сном і пробудженням (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 6); Струмливої далі припливом, Сплетінням прозорих вітрів, Пробудженням площ рокотливим їх вранішній город зустрів (Микола Бажан, Роки, 1957, 260); Куди бреде і що віщує Туману згусток неясний? В ту пору, коли серце чує П'янке пробудження весни (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 16); Весна вдерлась у холодну оселю осінньої ночі, обняла дівчину духом пробудження і любові (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 306).